Отже, перед нами перша проба нового, «заснованого ентузіастами і цінителями» видавництва « Альт Граф ». Офіційно хлопці заявили про себе в кінці серпня, а тому ще не встигли обзавестися довгим послужним списком. Але дещо про «Альт Графа» вже відомо: обраний напрям діяльності - манга, манхва, а також європейські та американські комікси «не для всіх»; в основному будуть випускатися видання для аудиторії старшого віку. Припускаю, при такому розкладі цілком може виявитися, що «Альт» - це скорочення від «альтернативна», «Граф» - від «графіка».

Крім того, видавництво поділилося інформацією, що до роботи залучаються сканлейтери. Втім, їх генеральний директор і сам не особливо ховається ... :)

Стартовою ліцензією «Альт Графа» стала десятитомна манхва « крушітель »Сценариста Чон Гикчіна і художника Пак Чінхвана (aka Kamaro). Крім неї в планах до випуску заявлений встиг зацікавити багатьох збірник романтичних оповідань Юн інва « Дежавю », Проілюстрований декількома корейськими художниками.

На відміну від «Дежавю» «крушітель» Фендом більш-менш відомий завдяки фанатського перекладом російською. На батьківщині The Breaker випускався видавництвом Daiwon CI і спочатку виходив в журналі Young Champ, нарахувавши за три роки 10 повноцінних томів. Зараз в Кореї видається «другий сезон» манхва - The Breaker: New Waves, нові глави якого щоп'ятниці офіційно доступні всім бажаючим на сайті видавця.

Відомо, що любителі азіатських коміксів не особливо визнають китайські і корейські «падлюка» і цінують їх не надто високо, однак ця серія виявилася дійсно популярною. У 2011-му перший том «брейкерів» був офіційно виданий не тільки в Росії, але також у Франції та Італії.

Сюжет серіалу будується навколо історії самого звичайного корейського старшокласника на ім'я Сіуна. Тихий і нерішучий Сіуна став постійною жертвою шкільних хуліганів, зацькували хлопця до думок про самогубство. Напевно, так би і сталося, якби в цей час в школі не з'явився Хан Чхон, новий учитель англійської ... Хоча, звичайно, що клеїться до кожної спідниці і постійно дурачащій мужика з хвостиком і в Гавайка можна назвати вчителем лише з великою натяжкою. Але, погодьтеся, нечасто побачиш, як твій новий препод на подив спритно розкидає затиснути його в провулку здорованів. Трьох здорових здорованів! А Сіуна пощастило - і тепер в хлопця загорілася надія, що Хан Чхон зможе навчити його протистояти своїм кривдникам. Ось тільки чи варто йти в учні до людини, з легкістю перестрибує цілу будівлю? ..

Я встигла перегорнути серіал томи до п'ятого і не можу позбутися враження, що познайомилася з реплікою GTO , Плавно переходить в Tenjou Tenge . Від першого у нас є вчитель-Роздовбай, прив'язався до невдалому учневі і милується красою старшокласниць (навіть сцена з падінням на автомобіль завуча присутній), від другого - напружена атмосфера пафосних розборок таких собі реальних пацанів, навіть суперлюдина.

Особисто я люблю обидві ці манги, тому схожість з ними «крушітель» мене, в общем-то, що не засмутила. Навпаки, здалося, що сценарист взяв уже обіграні непогані ідеї і прийоми, зміксувати їх і видав щось своє, не менше захоплююче. Додам також, що в основному комедія в дусі Онідзука була помічена мною лише в перших томах, далі підуть розбирання і драма.

І якщо вже ми торкнулися внесок сценариста, варто розглянути і графіку. Що мені тут не дуже сподобалося, так це арт для обкладинки першого тому. В основному через анатомії, яка, на мій погляд, передана не зовсім вдало: висока грудна клітка, якісь дивні рёбро-м'язи і вивернута в «позу неприродного удару» рука. Було б все це окремо, я б не звернула особливої ​​уваги, але разом, та ще й на першій обкладинці ... Дивний у корейських видавців смак. На щастя, всередині все виявилося намно-о-ого краще, а по графіку трохи нагадує Oh! Great 'A, правда?

Однак запозичили щось його автори чи ні, варто відзначити, що серед невеликих, «самостійних» видавництв на даний момент «крушітель» є, мабуть, найкращим зразком серії-першопрохідника. Давайте згадаємо: першим релізом « Палми Прес »Став перший том токіопоповского тритомника« школа літа », Який навряд чи можна назвати відомим; першим виданням нині залишили нас « Сі Джі Прес »Став перший же« Чумової кур'єр Банья », Він був уже трохи цікавіше, але по виконанню все ще не дотягував до хорошого старту; у « Істар »Першопрохідцем був перший том« КЕТ », Досить забійній і навіть на той момент трохи відомої штучки китайського виробництва, проте серія не закінчена, і фіналу не передбачається; « ексель Медіа »Ж вибрали цілком конкретну нішу і продовжують радувати лише певну категорію читачів.

Що ж, саме час приступити до огляду «нутрощів»!

Суперобкладинка щільна, добре сидить на томі, матова (глянсове тільки лого серії), з великими клапанами, на яких розмістилися слова від авторів. Ззаду крім анотації вказано не особливо примітний віковий ценз «16+».

Апарат видання неповний: відсутні тітульнік, сторінка зі змістом, номери глав і стандартна необхідна фраза «кінець першого тому».

Починається видання декількома добре надрукованими глянцевими кольоровими сторінками самої історії. Чорно-білий друк теж досить непогана: вона досить контрастна, чітка, без будь-яких розлучень. Але зустрічається трохи дрібного муару, а чорний колір міг бути трохи яскравішою, - втім, на повноцінну претензію це не котить, і в цілому все дуже вдало.

Сама папір приємна, злегка тонкий (і хтось навіть відзначав, що вона просвічує, але особисто у мене з цим проблем не виникло), тому те легко перевертається і, що важливо, не розвалюється, оскільки тримається все не тільки на клеї, але і скріпках.

Дуже сподобалися перемальовані звуки. Намальовані вони вручну, красиво, читаемо, різноманітно (і при цьому їх варіативність не зашкалюють і не виглядає надто навороченій), динамічно, - в принципі, більшого й не треба :) Зустрічаються як «Шухи», так і звуки-іменники типу «шок »або« тремтіння ».

До речі, за підрахунками видавництва, опублікованими в їх твіттері , «Всього в першому томі" крушітель "було перерисовано близько 250 звукових ефектів».

З ретушшю при цьому, звичайно, ніяких проблем, все чистенько і без «дірок». Система перемальовування якихось табличок і всяких написів будується, швидше за все, за принципом «що важливо для сюжету», тому в якихось кадрах можна знайти вивіски аж на трьох мовах, а різні оголошення та записки російською сусідять з корейської валютою. При цьому перерисовано все акуратно, тому створюється враження, що начебто так і було і що Сіуна з матір'ю - просто сім'я російських емігрантів :) * кострубато треба було робити, товариші: D

Верстка зроблена добре, рівненько, які знайомі мені шрифтом (НЕ Аніме ейсом), яким оформлені, по-моєму, все фрази без особливого розбору: і думки, і фрази-приписки, і коли по телефону хтось говорить. Може, варто було б зробити більш різноманітні варіанти і злегка зменшити міжрядковий інтервал, але, знову ж таки, і то що є око не напружує (правда, кому від точки я так і не відрізнила).

Є кілька варіантів перекладу назви серії, і «Сокрушитель» - один з них. Особисто мені він подобається трохи більше офіційного «крушітель», так як передає якусь цілеспрямованість і не породжує асоціації з чимось безладним типу «Халк. Ламати ». Але це дрібниця.

Шанувальники манхва довго катували «Альт Граф» питанням, з якої мови був зроблений переклад. Навіть з анлейтом порівнювали, але, смію запевнити, від того ж анлейта «крушітель» вітчизняного виробництва відрізняється, та й представники видавництва не раз заявляли , Що переклад зроблений з мови оригіналу.

Проте, через велику кількість корейських імен, назв і тому подібного у звиклих до аматорським перекладам манхва може початися ломка: офіційна російська версія дотримується транслітерації по системі Концевича , Тому, наприклад, звання «Ку-Мун-Рен» стало записуватися як «Ку Муллён».

На жаль, корейську мову знаходиться за межами моєї компетенції, тому оцінити переклад на достовірність я не зможу, проте ентузіасти вже виловили принаймні одну помилку - з перекладом назви школи . Я ж зазначу ось такий «нестиковочний» для мене момент.

За відчуттями, виділена мій фраза повинна належати вчителю Хану Чхон, а не побитому Сіуна: в кадрі є ефект раптовості або несподіванки чогось, що змусило Сіуна подивитися наверх.

Як не дивно, в плані тексту саме перший розділ здалася найбільш проблемною.

Якісь пропозиції побудовані не надто вдало: одне слово замінюється менш суворим і формальним синонімом, проте сама фраза від цього більш розмовної не стає.

Зустрічається багато сленгу, «зіпсованих» слівець або якихось виразів. Учитель, наприклад, час від часу говорить «спасибки». Так, розумію, що йому хочуть надати дурненький і несерйозний тон, але «спасибки» виглядає надто по-дівчачому. Яке-небудь «пасиб», може, підійшло б краще.

Є і грубі слова і вирази. Особисто я проти них нічого не маю, але тут є два великих «але».

По-перше, не варто часто використовувати один і той же. Наприклад, дуже помітне слово «сисунець» вимовляється одним і тим же персонажем кілька разів протягом двох глав поспіль. Це могло б зійти за його маленький словниковий запас, але потім слово «пропадає» і взагалі не використовується. І, по-друге, я не дуже розумію, навіщо в мова мало впливають на сюжет другорядних персонажів треба вставляти сильно грубі висловлювання, які стовідсотково кинуться в очі, хоча в цьому немає особливої ​​необхідності.

Власне, на цьому мої зауваження по тексту закінчуються, і, повторюся, найбільше подібних моментів знайшлося саме в першому розділі. Далі редактор начебто набив руку, і текст вже читається без проблем.

В основному враження від «крушітель» позитивні: є багато плюсів, видно, що приділили велику увагу якості, радує і вибір серії. Недоліків на цьому тлі мало, і при бажанні вони легко переборні.

Ось таким, на мою думку, вийшов перший том «крушітель» від нового видавця. Хочеться привітати «Альт Граф» з первістком і побажати їм надійні друкарні, поступливих партнерів і відданих читачів :)